Розробки уроків зарубіжної літератури, розробки позакласних заходів

 

« Із глибин далекої минувшини…»

                  Засідання круглого столу старшокласників

 

            (Музика,слайди Ямполя)

 

Вед.1

Полісся.  Ямпільський  край. Багато віків існуєш ти , але не старієш, а тільки молодіє  обличчя твоє , душа твоя…

Скільки ж легенд приховуєш ти в пам’ яті  своїй, скільки казок, бувальщин…

Сучасна людина навіть не підозрює, що існує безліч «сказів», «оповідок» про наш край, про знайомі багатьом місця. Ці легенди справді існують у пам”яті наших старожилів.

Вед.2

Щоб мати майбутнє, треба пам ятати своє минуле, цікавитися історією своєї маленької батьківщини. Тому ми вирішили записати деякі «оповідки», що їх нам розказали старі люди. Хай це легенди, але саме завдяки їм ми можемо уявити собі далекі часи, розгадати  загадки імен та прізвищ сучасних ямпільчан, замилуватися природою , захопитися  чудовими казками про місцеві джерела , річечки, потічки, криниці.

Тому першу сторінку нашого усного журналу  ми назвали «Легенди рідного краю».

(Музика, назва сторінки на слайді)

Вед.1
Одну з легенд нам було повідано жителькою с.Прудище Лобановою Надією Володимирівною, дівоче прізвище якої – Мазур. Ось про історію появи на Ямпільщині  польського прізвища Мазур і йшла мова . Послухайте легенду.

          ( Музика « Балади британські», слайд «Розбійники»)

Доповідач 1

.

 Легенда про  Кудоярів скарб Давно це було. Жив на білому світі розбійник Кудояр. Зібрав ватагу розбишак і гуляв по землях руських не рік і не два. Розросталася ватага шибайголів, ставала все більшою і більшою. Могутнішим і багатшим ставав і сам Кудояр. Задумався, захвилювався  розбійник про багатство своє…І ось тоді чи то   за власною волею, чи по іншим причинам занесло ватагу розбишак  на Ямпільщину. Сподобався лісовий край розбійникові, побачив він , що є тут багато місць, де можна сховати роками награбоване. Почали поплічники Кудоярові роз’їжджати по околицям та шукати місцини, де б  сховати скарби свої.  Вздовж  річки Івотка, на берегах її, насипали розбійники «ховми», буцім – то там, під насипами, закопують вони добро своє. Ще й зараз можна бачити пагорби, насипи, «ховми»  по – під Івоткою. Та не було тут скарбів і не могло бути. Хитрим виявився Кудояр. Сховав добро своє у лісах біля Прудища. Сховав … та жадібність його була неймовірною. Злякався він, що товариші  заберуть усю здобич, розділять між собою, злякався і умертвив  загін свій, залишив тільки декількох , особливо близьких йому…

Доп.2

 Пройшло небагато часу …  загинув Кудояр чи згинув? Хто знає? Та залишився щоденник його, зберіг документ найближчий приятель Кудоярів, бо він один і вижив тоді. Подався чолов’яга шукати щастя – долі до Польщі, влаштувався працювати на фабрику та й познайомився там з молодим парубійком на прізвище Мазур. Старим став колишній розбійник, прив’язався він до хлопчини, вважав Мазура за сина та й відкрив тайну свою. Віддав щоденник Кудоярів,  заповів знайти скарби.

І молодик, не довго думаючи, вирушив у дорогу. Так доля і занесла поляка Мазура до поліського краю. Чи знайшов він той скарб, чи ні – ніхто не знає. Та знайшов він тут долю свою: зустрів україночку, одружився, став господарем, збудував будинок і поклав початок сучасного села Прудище, що за давніх часів іменувалося Мазурківщиною. Багато талановитих людей має великий тепер рід Мазурів, є і лікарі, і вчителі, і економісти. Хтось загубився у вирах історії, когось забули та все ж рід існує і передає  від покоління  до покоління свої легенди…

Вед.2

Ще одну легенду було записано зі слів жителів с. Ростов. Це розповідь про чудодійну силу цілющої води ростовської криниці.

( Відео «джерела рідної Україи»)

Доп.3           

     Маленький хуторець Ростов існує й досі на карті Сумщини. Існує і не лише на карті. Ще живуть тут люди, саджають городину, косять траву. Загалом це літні , поважні люди, та є і молодь. Мальовнича природа, ставки біля кожної хати, чисті джерела  з  кришталевою водою – все це Ростов. Багато легенд народила ця свята земля. Ось одна з них.

 

Доп.4

        Серед лугу зеленого, під пригорком виглядає з-під барвистих трав криниця. Завжди прохолодна вода її вгамовувала спрагу не одному мандрівникові. Біля криниці висяться дерева, наче заглядають у дзеркало її гладі, вдивляються , любуються собою…І так багато років, а, може і століть.

       Жив давно у Ростові поважний чоловік, землю обробляв, дітей ростив. Занедужалося  йому, почав  втрачати зір та й осліп. Нудьгувати став він без роботи, шукав чим зайнятися. Придумав собі справу: кожен день ходив до криниці по воду. Прийде, вип’є  водички, посидить, умиється. І так із дня у день. Раптом почав помічати чолов’яга, що помаленьку вертається до нього зір. Не став припиняти свої візити до чудової криниченьки, продовжував пити воду , вмиватися і прозрів він. Так говорить легенда.

 

Доп.3

       

 А криниця та й досі існує, впорядкували її небайдужі люди, слідкують за чистотою навколо , та й кому захочеться  смітити тут, у цьому благодатному куточку.

       Не одне покоління ростовчан та і ямпільчан  беруть тут воду, добру, солодку, «укусну».

 

 

Вед 1.

Друга сторінка нашого усного журналу присвячена народним  ремеслам та обрядам, які  існують і  досі на території Ямпільщини.

Вишиванки, вишивки, рушники… Хто не чув в Україні таких слів? У сучасному світі все більше в моду входять вироби ручної роботи. Дівочі вишиванки, чоловічі сорочки дуже цінуються  українцями. Наш клас тісно співпрацює з районною бібліотекою. І саме  бібліотечні працівники  організували нам зустріч з місцевими майстринями вишивання. Ми узнали багато нового і про історію вишиванки, і про значення кольорів на вишитому полотні, і про недопустимість вузликів при вишиванні , і ще багато цікавого.

Вед.2

«Тайни посагової скрині» - це ще один захід, де ми були не тільки глядачами, а і учасниками.

Що таке «посагова скриня»?

Так , це скриня майбутньої нареченої. За звичаєм, придане збирає для дівчини її мати. Рушники, «занавіски», божники, сорочки, спідниці, верхній одяг, взуття – все це і входить до «скарбів» посагової  скрині.

Мати та й сама дівчина багато працювали, щоб «начинити» цю скриню. Вишивали, в’язали , пряли, шили.

 До вашої уваги фото – вернісаж , де можна побачити і вишивки місцевих майстринь, і костюм нареченої , збережений жителями с.Шатрище.

 

Вед.1

 Остання сторінка нашого усного журналу присвячена театральному мистецтву. На привеликий жаль , ми живемо у селищі, де не існує театру. Але саме цей вид мистецтва завжди полюбляли наші предки. Костюмовані Різдвяні свята, колядки, щедрівки – все це елементи театрального дійства.

З давніх давен наш народ полюбляв і пісні, і танці, і перевдягання.

Вед.2

 Наприклад, обряд «Весілля» супроводжувався виступами, так званих сватів, перевдяганнями у циганів та таке інше.

Обряди до зустрічі Різдва, Старого Нового року супроводжувалися інсценізаціями:

·       Водили Козу;

·       Носили Зірку;

·       Водили «ряжених».

 

Вед.1

Українці – талановиті люди. Продовжуючи народні традиції, українські драматурги різних часів , створювали драматичні твори.

 Сьогодні нам би хотілося звернути вашу увагу на український театр.

На уроці української літератури ми готували інсценування фрагментів п’єс видатних   драматургів. Тому  зараз  хочемо запропонувати вам ці уривки, щоб зацікавити, підкреслити самобутність українського театру , актуальність тем для сучасного глядача.

Фрагменти п’єс :

·       Старицький «За двома зайцями»

·       Карпенко-Карий « Мартин  Боруля»

.1

 

Вед Наш час вичерпано. Хочемо подякувати вам за увагу. Наступний випуск усного журналу  ми плануємо провести після зимових канікул. До зустрічей!!!

                  Стара казка на новий лад

   

Идеи наши – деньги ваши

 

        (по мотивам  народной сказки «Курка Ряба»)

 

Продюсер – деловой человек ( папка под рукой);

Режиссер  -  взлохмаченный  ( кипа листов, листает )

Помощник реж. – девушка с « претензией» (с « киношной хлопушкой» в руках);

Дед (хозяин в доме) – мастер на все руки

Баба (склочная ,злая особа) – С метлой

Курка Ряба (добрая , трудолюбивая , толстая и обаятельная, избалованная                               Дедом)

Мышь Белая – шустрая особа; приехала из – за границы

Яйцо – откормленное, избалованное(вывозят на коляске)

Заказчик – олигарх, «крутой пацан» ,уставший от каприз дочери ;

Дочь олигарха – Палаша(по- модньому «Пери») – капризная , глуповатая,              она же Скамья

 

Ведущая І

Ведущая ІІ

 (Звучит  музыка  из  « Бременских музыкантов», все участники поют  «Мы к вам приехали на час…»,

     на сцене  продюсер ,  режиссер, помощник режиссера

Прод. (поет) Маны , маны ,

Реж. Да что с тобой , какие маны  ?

 

Прод. Те ,  что идут ко мне в карманы! Видала  ,  как заговорил ?  А ты все мне «дебил» , «дебил».

 

Реж. Да не дебил ты  ,   Бог с тобою,

        Я не могла сказать такое.

          Ты ж наш продюсер  ,  то есть бос!

           Ну ,  что там сделка , все срослось?

 

Прод. Да! Да  ! Да! Да!

            Заказчик  - Ах!

            Крутой  пацан  и олигарх!

           Он заказал нам снять кино!

           Мечтает дочь его давно

           О сказке в стиле постмодерна  ,

             Ну, сможем ,    удивить шедевром ?

 

Реж. Да постараемся ,  коль так.

         Заплатит честно или как?

 

Прод. Заплатит ,  он же обещал .

            И бизнес у него немал .

            Ты постарайся ,  режиссёр!

             Вон у тебя какой набор:

            Звезда к звезде  ,

            Артист к артисту…

             Так потрудитесь , быстро , быстро.

 

Реж. Ну ,  хорошо ! Пойдем  , начнем , подумаем… ( помощник хлопает «хлопушкой», реж. пугается .)

(На сцене продюсер подсчитывает будущий гонорар  ,  звучит музыка , на сцену выходит олигарх с дочкой )

 

Олигарх. Да, интерьерчик  невеселый.

                  О, наш продюсер ,   добрый день!

                   Ну ,  как заказ мой , все готово?

                   Шедевр иль ,  может , дребедень ?

Прод. Да, мы старались ,  все « о  кей»!

            Эй, режиссер ,  сюда скорей !

(На сцену выходит  Реж. и помощница  , торжественно)

 

Реж. Мюзикл . « Курка Ряба»

Пом. (хлопает хлопушкой)

(На сцене Курка Ряба , поёт)

К.Р. Я Курка Ряба- о-о- , Курка Ряба!

        НЕ мышь , не кошка и совсем уж не жаба ,

        Снесла яйцо-о-о непростое ,

         А дорогое то яйцо – золотое!

         О-о-о-о – золотое

        О-о-о-о – золотое

         ( Дочь олигарха – Палаша , топает ногами , прерывает песню

          и кричит )

 

Дочь. А-а-а !Не хочу , не хочу , не буду!

        Я слушать эту лабуду !

( Курка убегает , все  растеряны )

 

Олигарх. Палаша ,  ну не плач , друг мой ,

                 Что хочешь , Может быть, домой ?

 

Дочь. Я не Палашка !

            Сколько можно ?

            Нет! Это просто невозможно!

            Я – Пери! Понял, старый хрыч!

            За юбку ты  меня не смыч!

            Я не хочу домой, постой.

          (обращается к режиссеру)

             А есть у вас шедевр другой?

 

Реж. Есть! Всё, что угодно для души!

Дочь. А-ну-ка,ну-ка, расскажи!

(Отходят в сторону, обсуждают сценарий)

Олигарх (продюсеру) Ты дочь мою- то ублажи!

                                Я заплачу, прошу тебя,

                                 Замучила она меня.

                                 Училась  плохо моя дочка,

                                 Ну , думал , отучу и точка…

                                  Куплю ей дачу, виллу, тачку,

                                  На островах построю дачку…

                                  А за границей побыла

                                 И уж совсем с ума сошла:

                                 «Хочу прекрасным наслаждаться,

                                 И в славе я хочу купаться!»

                                  А где ж я Славу ей возьму?

                                  Взял , подарил кота Кузьму.

                                 Слёз было, криков…   ой-ой-ой!

                                  Мою ты душу успокой.

                                  Придумай сказку ей, друг мой,

                                  Я так хочу уже домой.

                                   ( дочке)

             Палаша,.. Пери, дочь моя, тебя обрадываю я!

                      (Отходит в сторону с дочерью)

 

Продюсер. Ну, режиссёр, давай, потей!

                   Палашке драму ты затей!

 

 Реж. Пусть будет драма, так и быть!

 

Дочь. Хочу спектаклю!

         И без спектакли мне не жить!

         Трагедь давай, ты слышь, чувак!

         Трагедь тебе не просто так!

         Так закрути сюжет крутой

         С «убивством», страстью роковой!

         Меня возьми в спектакль звездой!

 

Реж. Тебя, звездой?

(все машут руками на режиссёра)

 

Прод. Да, Бог ты мой, конечно, Пери, вас – самой яркою  звездой!

Реж. Могу,.. Возьму в спектакль…Скамьёй!..

              Красивою скамьёй, скрипучей,  пёстренькой такой!

 

Дочь.Ура! Ура! Ура! Ура!

          Папаша! Вот пришла пора!

           На сцену выйду, наконец,

         Звезды примеряю венец!

(Уходят со сцены; на сцене помощница реж)

 

Пом. Драма «Курка Ряба», трагедь и я, трагедия!

( Звучит классическая музыка, под музыку на сцену выходят Дед, Баба, Курка Ряба, Скамья)

 

Вед.1.Нет повести печальнее на свете, чем повесть о курке рябее.

Вед.2.В Вероне,..То есть у Гнилушках

            Жила семья! В ней дед,  старушка  

      И курка в той семье жила, клевала корм, яйцо несла!

 

Вед1 Любил её дедок, голубил, а бабка с ней бывала грубой.

 

Баба. Кыш , подлая, расселась на крыльце ,

           Подумай лучше об Яйце.

 

Курка. Да  что же думать мне о нём?

            Придёт пора – Яйцо снесём!

 

Дед. Ты , Баба, Курке не груби,

        Хозяйство в доме береги,

       Не то , тебя предупреждаю…

      Я за себя не отвечаю!

 

Баба. Ой , ой , ты чтой-то позабыл ,

          Кто у тебя надёжный тыл?

        Я! А не Курочка твоя!

 

Дед. Никто об этом не забыл ,

        Но я тебя предупредил!

 

Вед.2 Однажды , это было летом,

          Свершилось чудо в доме этом!

              (Музыка, вывозят Яйцо)

 

          Яйцо та курочка снесла,

           Скарлупка  с золота была!

 

Яйцо. Да, это факт , я золотое!

           А значит – очень дорогое!

          Меня вам нужно  сберегать

          И от злодеев охранять!

 

Курка. Конечно, дочь моя… иль сын?

            Теперь ты в доме господин.

            Пусть и не думает никто

           Разбить тебя, дитя моё!  

 

Дед. Не дам в обиду Курку Рябу!

          В охрану вот примите Бабу.

   (Бабе)

           Пойдём, счас автомат получишь

          И шпагу, так, на всякий случай.

 

(Дед и Баба уходят маршевым шагом , на сцене -  Яйцо и Курка)

 

Яйцо. Да, видно Дед у нас крутяк…

            И я , как видно, не пустяк…

            Крутое я Яйцо, по- ходу,

           Орлину чувствую породу.

Курка(поёт).

 

(Звучит музыка «Курю», на сцену выходит Мышь белая , из-за

границы     прибыла)

 

Мышь(поёт).Если бы вы знали как жаль

                       Возвращаться снова сюда,

                        И в норе вот этой проживать

                        Нет моих больше сил , господа!

                        Все меня здесь мышью зовут,

                        Мне обидно очень , друзья.

                       Горностаем я была за рубежом,

                       А теперь грызуном зовут меня!

 

                            Снова на огород,

                            Снова грызть морковку, снова!

                            Вот возьму и назло

                             Разобью яйцо златое!

     

      разбивает Яйцо, на сцену выходит Баба в камуфляже, с оружием)

 

 

 

Вед. Разбилось то яйцо златое,

         Не стало в доме том покоя!

 

Курка. О , Господи! Пропала я

            Зарежет Дед теперь меня!

             ( обращается к Бабе)

             А яду нету у тебя?

     

 ( Баба даёт яд, Курка выпивает, умирает)

 

Баба. Ну и глупая  ты , Курка ряба!

    (мышке)

           А вот тебя проткну я шпагой!

 

(Протыкает Мышь шпагой , на сцену выходит Дед)

 

Дед. О, где яйцо моё златое?

         О , Курка Ряба! Что с тобою?

          Не сберегла ты их , жена?

          Судьба твоя уж решена.

 

         ( отбирает у бабы автомат и стреляет в неё)

 

Дед. Остался в доме я один

         И сам себе я господин…

          Одна скамья в углу стоит,

          Качается и знай скрипит…

          Погорячился ,видно, я,

          Старуху наказал зазря,

          Нет места здесь и для меня

 

(  достаёт револьвер, стреляет в себя)

 

Вед. Скамья стояла и стояла,

          Качнулась резко и упала.

 

Вед. Нет повести печальнее на свете,

         Чем повесть о …Курке Рябее , не Джульетте!

 

( раздаются аплодисменты, расталкивая всех , на передний план                                      

выходит Скамья , раскланивается)

 

Скамья .Ну что , папаша, ты видал как аплодировал мне зал?

               Я гениальная , видать!

              Попробуй так скамью сыграть!

              Все сцены мира меня ждут!

              Вперёд, поедем в Голливуд!

 (Хватает папашу, отбирает у Мышки зонт, уходит )

 

Реж. Да, бедным будет Голливуд…

Прод. Роль табуретки там дадут!

 

Вед. Всё , нам заканчивать пора.

       Мораль же сказки такова:

 

Прод. Талантам нужно помогать!

 

Реж. Бездарность же сама пробьётся,

         Подкупит, в звёзды проберётся…

 

Прод. И всё ж останется скамьёй,

           Хоть назови сто раз звездой!

 

Вед. А главное, что в жизни нашей

         Встречаются порой Палаши!

 

(Звучит финальная песня «Мы по всей земле кочуем…»)

 

 

Мы по всей земле кочуем,

На погоду не глядим.

Где придётся  заночуем,

Что придётся поедим.

Театральные подмостки

Для таких как мы бродяг:

Свежеструганные доски,

Занавески на гвоздях

 

                            Мы бродячие артисты,

                            Мы в дороге день за днём.

                            И фургончик в поле чистом-

                            Это наш привычный дом.

                            Не великие таланты,

                            Но понятны и просты

                            Мы певцы и музыканты

                            Акробаты и шуты!